збиральник
ЗБИРА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Те саме, що збира́ч.
Таємно і непомітно з’їхалися до Києва обрані кандидати на єпископські кафедри. Хто під виглядом прочанина-ченця, хто як збиральник на будову церкви (Тулуб, Людолови, 11,1957,391).
2. Те саме, що склада́льник.
— Нехай хоч один із нашого роду з’явиться на «Більшовик» людиною науки, а то всі слюсарі та збиральники, та змінні майстри (Ю. Янов., II, 1954, 17).
Словник української мови (СУМ-11)