збитень
ЗБИ́ТЕНЬ, тню, ч., заст. Гарячий напій, який готувався з води, меду і прянощів.
Цибелла же була ласуха, Для збитню рада хоть на все (Котл., І, 1952, 218);
Як один на одного разом зглянуть, так… Василь — мов у самій душній хаті, неначе його хто трьома кожухами вкрив і гарячим збитнем напува (Кв.-Осн., II, 1956, 28).
Словник української мови (СУМ-11)