збитошний —
збито́шний прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
збитошний —
Збито́шний. Задерикуватий, здатний на різні витівки. Ірина глянула Цилеви в очи поглядом любовним, але заразом трохи збитошним (Галіп, 57) // пол. zbytny, обл. - здатний на витівки, пустотливий, бешкетний, zbytnik — пустун, бешкетник, збитошник.
Українська літературна мова на Буковині
збитошний —
див. бешкетник; непокірний
Словник синонімів Вусика
збитошний —
див. збиточний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збитошний —
збито́шний → збиточний 3
Лексикон львівський: поважно і на жарт
збитошний —
ПУСТОТЛИ́ВИЙ (який любить пустувати, гратися), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм., ШАЛАПУ́ТНИЙ розм. З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Ю.
Словник синонімів української мови