Словник української мови в 11 томах

зближення

ЗБЛИ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач збли́зити і збли́зитися.

— Так і є, що лях! — Зацікавившись, Богун підострожив свого коня на зближення (Кач., Вибр., 1953, 147);

Корабель «Восток-4» було виведено на орбіту в розраховану точку, яка забезпечує максимальне зближення двох кораблів (Рад. Укр., 14.VIII 1962, 4);

В ході великої боротьби за комунізм відбувається дальше зближення соціалістичних націй (Ком. Укр., 3, 1960, 20);

Зближення почалося з того, що Іваницький якось зайшов до Івана на квартиру (Кол., Терен… 1959, 32);

Ольга не знала, якими дорогами, коли і де дійде до цієї зустрічі [із Завадкою], але навіть в цю хвилину відчула всю її неминучість. Це фатальне зближення між ними не може не прийти так, як не може не прийти смерть до людини (Вільде, Сестри.., 1958, 587).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зближення — збли́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. зближення — [зближеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
  3. зближення — -я, с. Дія за знач. зблизити і зблизитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зближення — 1. зблиз 2. це дія  Словник чужослів Павло Штепа