зблукатися
ЗБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., рідко. Те саме, що заблуди́тися.
Надворі був туман такий густий, що вони [коноводи] зблукалися, проблукали всю ніч (Гр., II, 1963, 276);
Дивні думки бушували в моїй голові, і через них я зблукався з дороги (Ірчан, II, 1958, 160).
Словник української мови (СУМ-11)