збовтаний

ЗБО́ВТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збо́втати.

Біль, що підносив груди сплаканої [заплаканої] жінки, почав утихати. Порушений ум стишувався, мов скаламучене польове джерело, де збовтаний чорний намул помалу осідає дрібними пилинками на дні (Кобр., Вибр., 1954, 11).

Значення в інших словниках

1. збовтаний — збо́втаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збовтаний — див. каламутний  Словник синонімів Вусика
3. збовтаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збовтати.  Великий тлумачний словник сучасної мови