1. Словник української мови в 11 томах

збовтаний

ЗБО́ВТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збо́втати.

Біль, що підносив груди сплаканої [заплаканої] жінки, почав утихати. Порушений ум стишувався, мов скаламучене польове джерело, де збовтаний чорний намул помалу осідає дрібними пилинками на дні (Кобр., Вибр., 1954, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збовтаний — збо́втаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збовтаний — див. каламутний Словник синонімів Вусика
  3. збовтаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збовтати. Великий тлумачний словник сучасної мови