збовтувати
ЗБО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБО́ВТАТИ, аю, аєш, док., перех. Колотячи рідину якимсь чином (мішаючи чим-небудь або струшуючи посудину, в якій рідина знаходиться), перемішувати її.
Щоб мати мильний розчин, 20-30 грамів зеленого або простого мила розводять у літрі води, збовтують до утворення піни (Колг. Укр., 6, 1958, 34);
Дід Дунай для чогось збовтав рідину, примружившись, глянув на пляшку, скривився і останню чарку підніс Івановій жінці (Стельмах, І, 1962, 30);
// Колотячи воду в озері, річці і т. ін., скала-мучувати її.
Прийшли Слони, ..збовтали моє озеро (Фр., IV, 1950, 101).
Словник української мови (СУМ-11)