збоїни
ЗБО́ЇНИ, збо́їн, мн. Дрібно побита при молотінні солома.
Втрати зерна в збоїнах і полові усувають також відповідним підбором отворів в решетах [молотарки] (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 335);
Біля колгоспників зростала купа збоїн, недомолоченого колосся і потрощених барабаном бур’янових стеблин (Кир., Вибр., 1960, 381).
Словник української мови (СУМ-11)