збризкувати
ЗБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. Покривати бризками.
Давали [Хіврі] непочатої води й умивали, й збризкували — не помагало (Мирний, IV, 1955, 223);
Насіння у Кобзарів особливе. Віра Андріївна смажила його перед полум’ям, збризкуючи водою (Мушк., Чорний хліб, 1960, 137).
Словник української мови (СУМ-11)