Словник української мови в 11 томах

збризкувати

ЗБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. Покривати бризками.

Давали [Хіврі] непочатої води й умивали, й збризкували — не помагало (Мирний, IV, 1955, 223);

Насіння у Кобзарів особливе. Віра Андріївна смажила його перед полум’ям, збризкуючи водою (Мушк., Чорний хліб, 1960, 137).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. збризкувати — збри́зкувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. збризкувати — Спорскувати; (дерева) оббризкувати.  Словник синонімів Караванського
  3. збризкувати — див. бризкати  Словник синонімів Вусика
  4. збризкувати — -ую, -уєш, недок., збризкати, -аю, -аєш, док., перех. Покривати бризками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. збризкувати — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови