збудливо

ЗБУ́ДЛИВО. Присл. до збу́дливий 2.

Досада була не прикра, а якась збудливо-бентежна (Коз., Вибр., 1947, 56).

Значення в інших словниках

1. збудливо — збу́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. збудливо — Присл. до збудливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови