збудливо

ЗБУ́ДЛИВО. Присл. до збу́дливий 2.

Досада була не прикра, а якась збудливо-бентежна (Коз., Вибр., 1947, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збудливо — збу́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. збудливо — Присл. до збудливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови