збудливість
ЗБУ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. збу́дливий.
Після ознайомлення учнів з будовою нервової клітини вчитель переходить до демонстрування на нервово-м’язовому препараті основних властивостей нервів — збудливості і провідності (Метод. викл. анат.., 1955, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збудливість — збу́дливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- збудливість — -вості, ж. Властивість за знач. збудливий. || Здатність високоорганізованих тканин (нервової, м'язової, залозистої) реагувати на подразнення змінами фізіологічних властивостей і генерацією процесу збудження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збудливість — Здатність організмів певним чином реагувати на подразники середовища. Універсальний словник-енциклопедія