збудний

ЗБУ́ДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що збу́дливий 2.

До кімнати увірвався животворчий, відсвіжений грозою, збудний запах квітучих яблунь (Кач., Вибр., 1953, 324);

Під збудний перелив мелодії, в якій теплилась радість нового життя, набігала широка, світла дума (Рад. Укр., 12.III 1949, 3).

Значення в інших словниках

1. збудний — збу́дний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. збудний — -а, -е, рідко. Те саме, що збудливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови