Великий тлумачний словник сучасної мови

збудний

збу́дний

-а, -е, рідко.

Те саме, що збудливий 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. збудний — збу́дний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. збудний — ЗБУ́ДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що збу́дливий 2. До кімнати увірвався животворчий, відсвіжений грозою, збудний запах квітучих яблунь (Кач., Вибр., 1953, 324); Під збудний перелив мелодії, в якій теплилась радість нового життя, набігала широка, світла дума (Рад. Укр., 12.III 1949, 3).  Словник української мови в 11 томах