збудований

ЗБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збудува́ти.

Уласові дали невелику хатинку на задвірку, де були збудовані стайні (Н.-Лев., III, 1956, 296);

Солдат, що дожив до перемоги, має право знати, як збудований світ і чого йому бракує (Сміл., Сад, 1952, 12);

Самостійність мого пера не дає мені бути рядовим у літературі, писати в рамках чужої програми, покорятись чужим, у всякім разі не моєю думкою збудованим планам (Л. Укр., III, 1952, 686).

Мі́цно (краси́во, бездога́нно і т. ін.) збудо́ваний-який має міцну (красиву, бездоганну і т.ін.) будову тіла (про людину).

Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі (Коцюб., І, 1955, 341);

Вася стояв, ..облитий ясним промінням ласкавого вранішнього сонця. Воно пестило його маленьке, красиво збудоване засмагле тіло (Собко, Скеля.., 1961, 114).

Значення в інших словниках

1. збудований — збудо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збудований — [збудованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. збудований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збудувати. || збудовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. збудований — мі́цно зби́тий. Здоровий на вигляд; дебелий, кремезний. Міцно збитий русявий солдат стояв і бив об землю м’ячем (Валер’ян Поліщук); Він (парубок) мав рацію бажати зустрічі лицем до лиця: плечі широкі, важкі, шия жилава, сам кремезний, міцно збитий...  Фразеологічний словник української мови
5. збудований — Збудо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)