збуряковіти

ЗБУРЯКОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, рідко. Док. до бурякові́ти.

— Та що це тут? — скрикнув становий, збуряковівши. — Де староста? (Гр., II, 1963, 150).

Значення в інших словниках

1. збуряковіти — збурякові́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. збуряковіти — -ію, -ієш, рідко. Док. до буряковіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови