збуряковіти
ЗБУРЯКОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, рідко. Док. до бурякові́ти.
— Та що це тут? — скрикнув становий, збуряковівши. — Де староста? (Гр., II, 1963, 150).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збуряковіти — збурякові́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- збуряковіти — -ію, -ієш, рідко. Док. до буряковіти. Великий тлумачний словник сучасної мови