1. Словник української мови в 11 томах

збурюватися

ЗБУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗБУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. тільки 3 ос. Починати бурхливо рухатися, ставати дуже неспокійним.

Поверхня сталі дихає, потім збурюється, і метал закипає так само, як закипає вода, —бурхливо, піняво, ключем (Собко, Біле полум’я, 1952, 231);

Вода збурилась навколо Бурового і хлюпнула через вінця (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 79);

*Образно. В хлопця скипіла і збурилась кров, От яка вірна дівоча любов! (Перв., З глибини, 1956, 224);

// Виходити із стану спокою, хвилюватися.

Вся його душа збурилась до дна,— йому хотілось пхнути Ломачевського з скелі в воду, але він, зроду несміливий і делікатний, не смів навіть Ломачевському й слова сказати в вічі (Н.-Лев., III, 1956, 129);

// Роздратовуватися, ставати сердитим.

Красиве обличчя Жанни зробилось непривітним. Надулися губи, між бровами лягла важка зморшка, зеленаві очі збурились, стали колючими (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 99).

2. Піднімати бунт, бунтуватися.

— І татко мій скидав царя з престолу? — Може, й татко скидав. На фронті солдати теж збурилися проти царя, щоб народ сам правив (Панч, Гарні хлопці, 1959, 56).

3. тільки 3 ос. Збуджуватися, з’являтися (про почуття).

І враз Олегові збурилось щось в душі. Хотілося гукнути, збудити оцю застояну, мов холодець, тишу, розметати її (Мушк., Серце.., 1962, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збурюватися — збу́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збурюватися — див. хвилюватися Словник синонімів Вусика
  3. збурюватися — -ююся, -юєшся, недок., збуритися, -рюся, -ришся, док. 1》 тільки 3 ос. Починати бурхливо рухатися, ставати дуже неспокійним. || Виходити зі стану спокою, хвилюватися. || Роздратовуватися, ставати сердитим. 2》 Піднімати бунт, бунтуватися. 3》 тільки 3 ос. Збуджуватися, з'являтися (про почуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збурюватися — БУНТУВА́ТИ (піднімати бунт, брати участь у бунті), БУНТУВА́ТИСЯ, ЗБУ́РЮВАТИСЯ, ВОРОХО́БИТИ розм. рідше, ВОРОХО́БИТИСЯ розм. рідко. — Док.: збунтува́ти, збунтува́тися, збу́ритися, зворохо́битися. — В Італії починається повстання проти австрійського ярма. Словник синонімів української мови