Словник української мови в 11 томах

збільшовичення

ЗБІЛЬШОВИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. збільшови́чити і збільшови́читися.

Німецьке командування, боячись остаточного збільшовичення своїх солдатів, забуло про гетьмана й думало вже тільки про врятування своєї армії (Панч, I, 1956, 327).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. збільшовичення — збільшови́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови