Словник української мови в 11 томах

збіржаник

ЗБІРЖАНИ́К, а́, ч., заст. Те саме, що збіржа́к.

Наум зараз шатнувсь, найняв збіржаника (Кв.-Осн., II, 1956, 83).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. збіржаник — збіржани́к іменник чоловічого роду, істота візник арх.  Орфографічний словник української мови
  2. збіржаник — ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст.  Словник синонімів української мови
  3. збіржаник — Збіржани́к, -ка м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка