зважувати
ЗВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Визначати вагу кого-, чого-небудь.
Беріть, везіть хоч на возах, я й сам ще навантажу, я лиш на власних терезах мішечок кожний зважу (Л. Укр., І, 1951, 276);
— Однесеш оце все [золото] в банк, нехай при тобі зважать і випишуть квитанцію (Кучер, Чорноморці, 1956, 396).
Зва́жувати (зва́жити) в руці́ (на руці́, на доло́ні) — беручи в руку, визначати приблизну вагу чого-небудь; прикидати.
Явдоха вилізла з-під комори, як дорогоцінний скарб тримаючи мішок з зерном.— Хунтів десять буде,— зважила в руці жінка (Донч., III, 1956, 11).
◊ Зва́жувати (зва́жити) на о́ко — орієнтовно, поглядом визначати вагу чого-небудь.
2. перен. Визначати, оцінювати що-небудь.
Самійло Вихор пильно вдивлявся у розпалених боєм матросів і піхотинців, зважував кожен їхній рух і позу (Кучер, Чорноморці, 1956, 434);
Тільки Тарас Бовкун не розгубився. Побачивши німців, він відразу зважив ситуацію і вмить зник (Довж., І, 1958, 366);
// Розраховувати що-небудь наперед.
Панас Кандзюба силкувавсь до натуги підняти велику шафу, але не зважив сил. Вона навалилась на нього і придушила (Коцюб., II, 1955, 88);
Бригадир нишком вирізав з газети показники Гіталова й сподівається їх перекрити, але про це не каже нікому й слова. Хоче зважити свої можливості, щоб потім не кліпати (Ю. Янов., II, 1954, 129);
// Обмірковувати, обдумувати що-небудь.
Завжди запальний у суперечках, він сьогодні кожне своє слово зважував (Кач., Вибр., 1953, 38);
[Аврелія:] Що мати хоче відсудить маєток, се негаразд… А втім… як добре зважить… се, може, й дійсно матері належить (Л. Укр., III, 1952, 285);
// Вирішувати що-небудь.
Синьоокий зміряв Миколу з голови до ніг, ніби прицінювався до нього, ніби зважував — варто з таким жити чи, може, відмовитись (Збан., Курил. о-ви, 1963, 93);
Досі не зважила [панночка], яку сукню має надіти увечері, чи блакитну, чи кремову? (Л. Укр., III, 1952, 497).
Зва́жити всі за і [всі] про́ти — детально обдумати що-небудь, зіставляючи сприятливі й несприятливі моменти.
Вирішувати повинен Максим сам. Зважити, обдумати всі за і всі проти (Рибак, Час.., 1960, 654);
Зваживши отак усі «за» і «проти», Марко дійшов висновку, що справи в нього йдуть непогано (Кир., Вибр., 1960, 362).
Словник української мови (СУМ-11)