зважувати

зва́жувати

-ую, -уєш, недок., зважити, -жу, -жиш, док., перех.

1》 Визначати вагу кого-, чого-небудь.

2》 перен. Визначати, оцінювати що-небудь.

|| Розраховувати що-небудь наперед.

|| Обмірковувати, обдумувати що-небудь.

|| Вирішувати що-небудь.

Зважити всі за і [всі] проти — детально обдумати що-небудь, зіставляючи сприятливі й несприятливі моменти.

Значення в інших словниках

1. зважувати — зва́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зважувати — Важити; П. оцінювати, обмірковувати, обдумувати.  Словник синонімів Караванського
3. зважувати — ВА́ЖИТИ (визначати вагу чого-небудь), ЗВА́ЖУВАТИ, ВИВА́ЖУВАТИ. — Док.: зва́жити, ви́важити. Лейзор важив на терезах сало (І. Нечуй-Левицький); Панас мовчки бере з лави старого лемеша і задумливо зважує його на руці (Ю. Яновський); Поміг (Давид)..  Словник синонімів української мови
4. зважувати — Зва́жувати, -жую, -жуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зважувати — ЗВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Визначати вагу кого-, чого-небудь. Беріть, везіть хоч на возах, я й сам ще навантажу, я лиш на власних терезах мішечок кожний зважу (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах