звереснути

ЗВЕРЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Пронизливо крикнути.

Як звереснули люде — не хочемо! (Сл. Гр.);

Цього було досить лише на те, щоб звереснути усім своїм голосям, усією силою, усією душею: — Йона! Біжи! (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 372).

Значення в інших словниках

1. звереснути — звересну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. звереснути — -ну, -неш, док., розм. Пронизливо крикнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звереснути — Звере́снути, -ре́сну, -ре́снеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. звереснути — Звереснути, -ну, -неш гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Н. Вол. у. Звереснув та й побіг. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка