зверчений

ЗВЕ́РЧЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до звертіти.

Бриль, як вареник, зверчений.

Значення в інших словниках

1. зверчений — зве́рчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови