звершити —
зверши́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
звершити —
див. звершувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звершити —
ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл.
Словник синонімів української мови
звершити —
Зверши́ти, -шу́, -ши́ш гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.
Словник української мови Грінченка