Великий тлумачний словник сучасної мови

звершити

зверши́ти

див. звершувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. звершити — зверши́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. звершити — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл.  Словник синонімів української мови
  3. звершити — ЗВЕРШИ́ТИ див. зве́ршувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. звершити — Зверши́ти, -шу́, -ши́ш гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.  Словник української мови Грінченка