звеселений

ЗВЕСЕ́ЛЕНИЙ, а, е, поет. Дієпр. пас. мин. ч. до звесели́ти.

Ідемо ми, і наша путь ясна, Як голуба Дніпрова широчінь, Звеселена вітрилом білосніжним! (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 32).

Значення в інших словниках

1. звеселений — звесе́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. звеселений — -а, -е, поет. Дієприкм. пас. мин. ч. до звеселити.  Великий тлумачний словник сучасної мови