звеселений
ЗВЕСЕ́ЛЕНИЙ, а, е, поет. Дієпр. пас. мин. ч. до звесели́ти.
Ідемо ми, і наша путь ясна, Як голуба Дніпрова широчінь, Звеселена вітрилом білосніжним! (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звеселений — звесе́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- звеселений — -а, -е, поет. Дієприкм. пас. мин. ч. до звеселити. Великий тлумачний словник сучасної мови