звершуватися
ЗВЕ́РШУВАТИСЯ, ується і ЗВЕРША́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗВЕРШИ́ТИСЯ, и́ться, док., книжн.
1. Відбуватися, здійснюватися (про які-небудь важливі процеси, справи і т. ін.).
Ми ще в боргу і у великому боргу перед рідною землею, де звершується стільки хороших і героїчних справ (Літ. газ., 15.III 1959, 4);
Над квітучим збіжжям.. тремтіла зелена хмарка пилку. Звершалась тайна запліднювання (Гжицький, Вел. надії, 1963, 197);
Ярослав Громійчук.. картав свою необачну долю за те, що привела його на світ, коли вже одгриміли всі війни і революції, звершилися усі подвиги і великі відкриття (Вол., Місячне срібло, 1961, 199);
// Ставати дійсністю, справджуватися (про мрії, сподівання, передбачення).
2. тільки недок. Пас. до зве́ршувати і зверша́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звершуватися — зве́ршуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- звершуватися — -ується і звершатися, -ається, недок., звершитися, -иться, док., книжн. 1》 Відбуватися, здійснюватися (про які-небудь важливі процеси, справи і т. ін.). || Ставати дійсністю, справджуватися (про мрії, сподівання, передбачення). 2》 тільки недок. Пас. до звершувати і звершати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звершуватися — ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ (запроваджуючись у життя, ставати дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИСЯ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИСЯ, ВТІ́ЛЮВАТИСЯ (УТІ́ЛЮВАТИСЯ) звичайно із сл. в життя, в дійсність, ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯ із сл. Словник синонімів української мови