звеселяючий

ЗВЕСЕЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до звеселя́ти.

Довгих п’ять рядів широких застелених столів угиналися від колгоспних достатків і звеселяючого душу питва (Кач., Вибр., 1953, 287).