звивистий

ЗВИ́ВИСТИЙ, а, е. Який має звиви, вигини, закрути.

За селом чоловік подався не прямою дорогою, а звивистою.. стежиною, щоб менш попадатися людям на очі (Стельмах, Хліб.., 1959, 587);

Рівнинні ріки, які течуть на наносних покладах і слабких грунтах, часто змінюють напрям і мають звивисте русло (Колг, енц.. І, 1956, 242);

Огненні блискавки тепер уже частіше кресали в небі палаючий, звивистий слід (Цюпа, Назустріч.., 958, 30);

// Хвилястий.

Спокійне магнітне поле записується у вигляді прямої або трохи звивистої лінії (Наука.., 12, 1960, 23);

// Який має здатність вигинатися, вихилятися.

Вероніка.. йшла, вигинаючись усім своїм довгим звивистим тілом (Загреб., День.., 1964, 263);

// Спіралеподібний.

Не можна допускати при свердлінні [металу] утворення довгих звивистих стружок, бо вони можуть чіплятися за одяг або за руки і завдати поранень (Практ. з машинозн., 1957, 89).

Значення в інших словниках

1. звивистий — зви́вистий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звивистий — Покручений, в'юнкий, гадючкуватий, хвилястий, зміястий, петлястий, кривулястий, кн. спіралеподібний.  Словник синонімів Караванського
3. звивистий — -а, -е. Який має звиви, вигини, закрути. || Хвилястий. || Який має здатність вигинатися, вихилятися. || Спіралеподібний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. звивистий — ЗВИ́ВИСТИЙ (який має вигини, закрути, непрямий, нерівний), ПОКРУ́ЧЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ, ЗМІЯ́СТИЙ (ЗМІЇ́СТИЙ) рідше, ВИТКИ́Й, ВИ́ТИЙ рідше, В'ЮНКИ́Й, В'ЮНИ́СТИЙ, ХВИЛЯ́СТИЙ, КРИВУЛЯ́СТИЙ розм., КРИВУЛЬКУВА́ТИЙ розм., ПОКРИВУ́ЛЕНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. звивистий — Звивистий, -а, -е Извивистый. К. ЦН. 293.  Словник української мови Грінченка