звивисто
ЗВИ́ВИСТО. Присл. до зви́вистий.
Звивисто біжить вузькою долинаю поміж кам’яних берегів річка (Минко, Повна чаша, 1950, 41);
На свіжовиструганій щоглі в небі звивисто залопотіло вогнисте полотнище: «Дніпробуд почато» (Рудь, Гомін.., 1959, 36).
Словник української мови (СУМ-11)