звирований
ЗВИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звирува́ти;
// У знач. прикм.
Небо все темнішає, все нижче нависає звированим темно-бурим лахміттям хмар над майданом (Гончар, II, 1959, 361).
Словник української мови (СУМ-11)ЗВИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звирува́ти;
// У знач. прикм.
Небо все темнішає, все нижче нависає звированим темно-бурим лахміттям хмар над майданом (Гончар, II, 1959, 361).
Словник української мови (СУМ-11)