Словник української мови в 11 томах

звирований

ЗВИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звирува́ти;

// У знач. прикм.

Небо все темнішає, все нижче нависає звированим темно-бурим лахміттям хмар над майданом (Гончар, II, 1959, 361).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. звирований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звирувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови