звискувати

ЗВИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Час від часу видавати виск, скавчання.

Кабан підходить до бука, риє землю під корінням, злісно звискуючи (Воронько, Казка.., 1957, 36).

2. перен. Утворювати звуки, подібні до виску.

Він розчиняв ворота не поспішаючи, завіси їх звискували протяжно й ліниво (Горький, Дитинство, 1947, 124).

Значення в інших словниках

1. звискувати — зви́скувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. звискувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Час від часу видавати виск, скавчання. 2》 перен. Утворювати звуки, подібні до виску.  Великий тлумачний словник сучасної мови