звитяжницький

ЗВИТЯ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е, уроч., рідко. Те саме, що звитя́жний 1.

Як можна забути ті грози криваві, що чорно шуміли по нашій землі, ті грізні походи в звитяжницькій славі, тривожні міста у диму і у млі (Сос., Зел. світ, 1949, 126).

Значення в інших словниках

1. звитяжницький — звитя́жницький прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. звитяжницький — -а, -е, уроч., рідко. Те саме, що звитяжний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звитяжницький — ГЕРОЇ́ЧНИЙ (властивий героєві), ГЕРО́ЙСЬКИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ уроч., ДО́БЛЕСНИЙ уроч., ЗВИТЯ́ЖНИЦЬКИЙ уроч. Сотні очей пристрасно стежили за цим героїчним переходом танків по дну чужої річки (О. Гончар); (Семен:) Загинув Андрій. Геройською смертю загинув (З.  Словник синонімів української мови