звитяжниця

ЗВИТЯ́ЖНИЦЯ, і, ж., уроч. Жін. до звитя́жець.

*Образно. Звитяжницею і натхненницею входить в наші серця цьогорічна весна (Літ. Укр., 30.IV 1963, 3).

Значення в інших словниках

1. звитяжниця — звитя́жниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови