звитяжниця
ЗВИТЯ́ЖНИЦЯ, і, ж., уроч. Жін. до звитя́жець.
*Образно. Звитяжницею і натхненницею входить в наші серця цьогорічна весна (Літ. Укр., 30.IV 1963, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звитяжниця — звитя́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови