звитяжниця
звитя́жниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звитяжниця — ЗВИТЯ́ЖНИЦЯ, і, ж., уроч. Жін. до звитя́жець. *Образно. Звитяжницею і натхненницею входить в наші серця цьогорічна весна (Літ. Укр., 30.IV 1963, 3). Словник української мови в 11 томах