звитяжно

звитя́жно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звитяжно — уроч. Присл. до звитяжний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звитяжно — ЗВИТЯ́ЖНО, уроч. Присл. до звитя́жний 1. Грім двобою рокотом могутнім відгримів звитяжно над Дніпром (Гонч., Вибр., 1959, 213); Турбаївські козаки були зразковими воїнами, брали участь у багатьох походах на турків, звитяжно стояли за рідну землю (Гончар, Таврія, 1952, 192). Словник української мови в 11 томах