звитяжно
звитя́жно
уроч.
Присл. до звитяжний 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звитяжно — звитя́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- звитяжно — ЗВИТЯ́ЖНО, уроч. Присл. до звитя́жний 1. Грім двобою рокотом могутнім відгримів звитяжно над Дніпром (Гонч., Вибр., 1959, 213); Турбаївські козаки були зразковими воїнами, брали участь у багатьох походах на турків, звитяжно стояли за рідну землю (Гончар, Таврія, 1952, 192). Словник української мови в 11 томах