Орфографічний словник української мови

звитяжниця

звитя́жниця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. звитяжниця — ЗВИТЯ́ЖНИЦЯ, і, ж., уроч. Жін. до звитя́жець. *Образно. Звитяжницею і натхненницею входить в наші серця цьогорічна весна (Літ. Укр., 30.IV 1963, 3).  Словник української мови в 11 томах