звойований

ЗВОЙО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до звоюва́ти.

Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (Тич., II, 1947, 254).

Значення в інших словниках

1. звойований — звойо́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. звойований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до звоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звойований — Звойо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)