1. Словник української мови в 11 томах

звойований

ЗВОЙО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до звоюва́ти.

Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (Тич., II, 1947, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звойований — звойо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. звойований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до звоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звойований — Звойо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)