1. Словник української мови в 11 томах

звойовувати

ЗВОЙО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм.

1. Перемагаючи в бою, захоплювати, силою підкоряти кого-, що-небудь; завойовувати.

Помишляє звоювати Підлий самурай Наш великий, наш багатий Дальносхідний край (Дума про О. Нечая, 1938, 65);

Забажалось королеві Звоювать чужеє царство (Л. Укр., I. 1951, 374).

2. Перемагати кого-небудь у збройній боротьбі, в бою.

— Я не цікавий, хто з ким воює, хто кого звойовує, але знаю, що вже чотири роки точиться війна (Гжицький, Опришки, 1962, 208);

Жінки в один голос: — Ой, не пустіть, голубчики, тих панів більше, бо не життя нам, бідним. Звоюйте їх хутчіш (Ірчан, І, 1958, 288);

// Долати чию-небудь волю, силу і т. ін.

Ми не хочемо зрозуміти, чому жива дітвора так одчайдушно звойовує методичні зусилля дорослих, ..які домагаються від них статечної акуратності і поміркованості суджень (Літ. Укр., 4.XII 1962, 2);

Туди треба було не Галиного серця, люблячого, теплого.. Тієї волі не звоюєш слабкою жіночою рукою! (Мирний, І, 1949, 399).

3. перен. Здобувати, придбавати в результаті боротьби, наполегливості і т.ін.

Того, що дав нам Ленін,— що в Жовтні звоювали,— і дітям і онукам на вічний стане час! (Тич., II, 1957, 10);

Майбутнє ж в далині: звоюй його, візьми (Голов., Близьке.., 1948, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звойовувати — звойо́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. звойовувати — Завойовувати; (кого) перемагати, долати; (що) ЗДОБУВАТИ, придбавати Словник синонімів Караванського
  3. звойовувати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
  4. звойовувати — -ую, -уєш, недок., звоювати, -юю, -юєш, док., перех., розм. 1》 Перемагаючи в бою, захоплювати, силою підкоряти кого-, що-небудь; завойовувати. 2》 Перемагати кого-небудь у збройній боротьбі, в бою. || Долати чию-небудь волю, силу і т. ін. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. звойовувати — ЗАГА́РБАТИ (насильно захопити чужу територію, поневолити інші народи), ЗАХОПИ́ТИ, ПІДКОРИ́ТИ, ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ЗАЖЕ́РТИ підсил. розм., ЗАГРАБА́СТАТИ підсил. розм.; ЗАВОЮВА́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗВОЮВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови