зволення
ЗВО́ЛЕ́ННЯ, я, с.
1. Вияв волі, бажання.
2. також ірон. Вияв милості, ласки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зволення — зво́ле́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зволення — -я, с. 1》 Вияв волі, бажання. 2》 також ірон. Вияв милості, ласки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зволення — Дозволення, згода Словник застарілих та маловживаних слів
- зволення — Зволе́ння, -ня с. Соизволеніе. Як панське зволення. Ном. № 4948. Словник української мови Грінченка