зволення

ЗВО́ЛЕ́ННЯ, я, с.

1. Вияв волі, бажання.

2. також ірон. Вияв милості, ласки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зволення — зво́ле́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зволення — -я, с. 1》 Вияв волі, бажання. 2》 також ірон. Вияв милості, ласки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зволення — Дозволення, згода Словник застарілих та маловживаних слів
  4. зволення — Зволе́ння, -ня с. Соизволеніе. Як панське зволення. Ном. № 4948. Словник української мови Грінченка