1. Словник української мови в 11 томах

зволити

ЗВО́ЛИТИ див. зволя́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зволити — зво́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зволити — див. хотіти Словник синонімів Вусика
  3. зволити — ДОЗВОЛЯ́ТИ кому що (давати згоду на здійснення чогось), ДОПУСКА́ТИ кого, ДАВА́ТИ з інфін., ДАВА́ТИ ПРА́ВО, ПІДПУСКА́ТИ до чого, розм., ПРИПУСКА́ТИ кого, що, розм., ПОЗВОЛЯ́ТИ розм., ЗВОЛЯ́ТИ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИ розм., БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ кого на що, уроч. Словник синонімів української мови
  4. зволити — Зволити, -ся см. зволяти, -ся. Словник української мови Грінченка