звойовувати
звойо́вувати
-ую, -уєш, недок., звоювати, -юю, -юєш, док., перех., розм.
1》 Перемагаючи в бою, захоплювати, силою підкоряти кого-, що-небудь; завойовувати.
2》 Перемагати кого-небудь у збройній боротьбі, в бою.
|| Долати чию-небудь волю, силу і т. ін.
3》 перен. Здобувати, набувати завдяки боротьбі, наполегливості і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звойовувати — звойо́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- звойовувати — Завойовувати; (кого) перемагати, долати; (що) ЗДОБУВАТИ, придбавати Словник синонімів Караванського
- звойовувати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
- звойовувати — ЗАГА́РБАТИ (насильно захопити чужу територію, поневолити інші народи), ЗАХОПИ́ТИ, ПІДКОРИ́ТИ, ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ЗАЖЕ́РТИ підсил. розм., ЗАГРАБА́СТАТИ підсил. розм.; ЗАВОЮВА́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗВОЮВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- звойовувати — ЗВОЙО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм. 1. Перемагаючи в бою, захоплювати, силою підкоряти кого-, що-небудь; завойовувати. Помишляє звоювати Підлий самурай Наш великий, наш багатий Дальносхідний край (Дума про... Словник української мови в 11 томах