зволожений
ЗВОЛО́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зволо́жити.
Зволожений щедрою росою, степ дихав пахучим настоєм диких трав (Добр., Очак. розмир, 1965, 19).
2. у знач. прикм. Який містить вологу; вогкий, вологий.
Деякі темні місця марсіанських морів являють собою зволожений суходіл (Наука.., 6, 1961, 10);
Щебетом повен пташиним зволожений ліс (Рильський, III, 1961, 200);
// Покритий вологою (про очі, лоб, обличчя і т. ін.).
Марина дивилася зволоженими очима у матові від пари шибки (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 96);
Сидорчук натужливо ковтнув слину і провів долонею по зволоженому чолі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 99).
Словник української мови (СУМ-11)