зволити

ЗВО́ЛИТИ див. зволя́ти.

Значення в інших словниках

1. зволити — зво́лити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зволити — див. хотіти  Словник синонімів Вусика
3. зволити — ДОЗВОЛЯ́ТИ кому що (давати згоду на здійснення чогось), ДОПУСКА́ТИ кого, ДАВА́ТИ з інфін., ДАВА́ТИ ПРА́ВО, ПІДПУСКА́ТИ до чого, розм., ПРИПУСКА́ТИ кого, що, розм., ПОЗВОЛЯ́ТИ розм., ЗВОЛЯ́ТИ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИ розм., БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ кого на що, уроч.  Словник синонімів української мови
4. зволити — Зволити, -ся см. зволяти, -ся.  Словник української мови Грінченка